Попереду нас чекатиме весна і тепло. А це неодмінно призведе до відновлення вегетації озимих зернових культур. І поки поля ще засніжено – ми маємо час згадати цінну інформацію: що саме і коли ми ще можемо зробити, аби максимізувати урожай в цей непростий сезон.

1.  Кущення (ВВСН 21-29), що буде актуально для пізніх посівів – формується кількість члеників колосового стрижня та довжина колосу – ми можемо покращити ці показники за рахунок використання азотних добрив при достатньому фосфорно-калійному аґрофоні та позакореневого підживлення мікроелементами (Zn, Cu, Mn).

2.     Початок виходу в трубку (ВВСН 30-32) – формується кількість колосків в колосі – вчасне внесення добрив може подвоїти кількість зерен у колосі, тому важливе збалансоване позакореневе підживлення NPK+ME та застосування біостимуляторів для оптимізації системи живлення. Після закінчення цього етапу вже неможливо вплинути на розмір колосу і кількість колосків.

3.     Ріст другого міжвузля (ВВСН 32-33) – відбувається закладання квіток в колосках і в колосі. Оптимізація живлення в цей період призведе до закладання більшої кількості розвинутих квіток. При збільшенні їх кількості до 4-5 в колоску, на відміну від звичайних 2-3, можливо урожай збільшити вдвічі.

4.     Стеблування (ВВСН 33-35) – відбувається формування і розвиток квіток, закінчується диференціація колоса. Більшого значення набуває оптимальне фосфорне живлення, що позитивно впливає на розвиток генеративних органів.

5.     Закінчення росту міжвузлів (ВВСН 35-39) – формується щільність колоса, який ще знаходиться у піхві листка. В цей період оптимізація живлення (у тому числі за рахунок позакореневих підживлень) допоможе уникнути явища рихлого колоса.

6.     Колосіння (ВВСН 51-59) – закінчується формування колоса і квіток. Росте верхнє міжвузля. Вчасне азотне підживлення допоможе підвищити вміст білку і клейковини.

7.     Цвітіння (ВВСН 61-69) – припиняється наростання вегетативної маси. Покращити проходження цього етапу можливо шляхом застосування антистресових продуктів, амінокислот на попередньому етапі.

8.     Формування зернівки (ВВСН 70-72) – зернівка набуває кінцевої довжини. За потреби, гарної фотосинтетичної поверхні і помірного зволоження можемо застосовувати продукти із вмістом азоту і амінокислоти для підвищення якісних характеристик зерна.

9.     Молочна стиглість (ВВСН 73-77) – формується маса 1000 зерен і натура зерна. Збільшується товщина і ширина. Оптимізацією живлення продовжуємо діяльність фотосинтетичного апарату. Можливе застосування амінокислотних продуктів і комплексне підживлення, за умови економічної виправданості.

10.  Воскова стиглість (ВВСН 83-87) – зернівка перестає збільшуватись за масою і розмірами. Поживні речовини перетворюються в запасні.

Отже, підсумовуючи все вищесказане: до цвітіння ми працюємо на кількість урожаю, після цвітіння – на якість! Варто пам’ятати ці основні моменти, щоб кожну свою обробку зробити максимально ефективною!

TerraTimes – коротко про головне.